Після 15:00 місто завмирає: як працюють крамниці та ринок у Херсоні
-
-
>
-
>
-
>
10160
Херсон, почалася весна. Місто просинається під звуки обстрілів. Трохи пізніше стане зрозуміло, що живе і засинає під них також. Саме в цей день російські військові вчергове шукатимуть «бази НАТО» серед житлових будинків херсонців, а ворожі дрони в буквальному сенсі ганятимуться за поліцейськими.
Під обстріл тоді потрапив переважно Дніпровський район міста, але тут важливо розуміти: коли в повідомленнях військової адміністрації йдеться про конкретний район Херсона, це означає, що він постраждав найбільше, а під обстрілом протягом дня перебуває майже все місто. І так від 20 чисел листопада 2022 року. Одразу після деокупації росіяни відступили на лівий берег Дніпра і почали рясно обстрілювати втрачений правий, зокрема Херсон.
До речі, про ворожі дрони. Коли ми зустрілись із військовими у Херсоні (їхні імена і підрозділи не називаємо з міркувань безпеки), вони зазначили, що варто бути особливо обережними. Російські дрони дуже добре долітають до Херсона і в буквальному сенсі переслідують: конкретних людей, авто, навіть громадський транспорт.
Чимало дронів знищують на підльоті до Херсона, деякі – вже в місті, але деяким вдається переслідувати цілі. Військові їх бачать і намагаються знищити. Втім, краще максимально убезпечувати себе і бути уважними, кажуть бійці: щойно щось здається підозрілим, краще знайти найближче укриття і перечекати.
Херсоном гуляємо з давнім другом, який пережив окупацію і нині живе в місті. Від Олексія та інших своїх знайомих херсонців давно знаю: по укриттях ходять вкрай рідко, бо росіяни обстрілюють місто так, що з тих укриттів, якщо діяти відповідно до правил, не варто й виходити.
Втім, якщо обстріл заскочив поблизу хоч якогось укриття, то сховаються неодмінно або ляжуть на землю поблизу бетонної споруди (паркана, приміром) чи будівлі.
«Тіло людини має здатність раптово прийняти горизонтальний стан», — пригадую слова одного з тренерів курсів безпеки для журналістів. Олексій підтверджує актуальність цих слів.
Вийти досліджувати херсонські ціни довелось вранці – близько 8:00. Втім, для Херсона це не рано: місцеві намагаються взагалі не виходити без нагальної потреби або роблять все швидко і якомога раніше. Місто порожніє після 14:00 і завмирає після 15:00, кажуть знайомі.
Це дещо нагадало окупаційний час, коли всі свої питання намагаєшся вирішити до 14:00. Потім – страшно зайвий раз виходити на вулицю, хоча в цілому страшно було цілодобово. Втім, це єдине, що зараз поєднує Херсон з окупацією. Попри цілодобові ворожі обстріли (під час окупації обстрілів було менше, хоча вони теж траплялись), часто місцеві в розмовах наголошують: «Головне, що без росіян».
З перших хвилин нашого походу фільмуємо наслідки нещодавніх обстрілів: пошкоджений стовп електропередачі.
Прохід до одного з супермаркетів – повз паркан, який огородив одну з недобудов ще років 20 тому. На паркані – сліди російських обстрілів. Такі сліди в Херсоні – буквально повсюди: на зупинках, на огорожах, на дверях тощо.
Ранкову каву випила заздалегідь – ще перед виходом. Втім, традиційно звертаю увагу на кав’ярні й кіоски з кавою, які знала. Більшість із них або знищені росіянами, або дуже сильно пошкоджені.
Ранкова кава з друзями була однією з традицій. Наразі ж нормою в житті херсонського бізнесу стали бетонні загородження. Їх важко назвати габіонами, але принцип схожий саме на них. На колись жвавому перехресті працюють лише два заклади. Не зазначаємо, які саме і не вказуємо локацію з міркувань безпеки.
Ті самі заклади, тільки ближче.
Попити каву можна далі, зокрема у торгівельному центрі. Ближче до центру кав’ярень більше, але коли ми туди потрапили, почався черговий обстріл – фотографувати було і небезпечно, і просто страшно.
Зі зйомкою у Херсоні особливо напружено. Не все фотографувати можна – це логічно пояснюється цілком природніми заборонами на фото певних об’єктів. Втім, навіть зробити, здавалося б, безневинне фото вдається далеко не завжди. Люди дуже насторожено до цього ставляться: чи не збирається хтось коригувати обстріли, чи не передає інформацію далі, чи це не «сплячий ждун». Останнє – одне з іменувань тих прихильників росіян, які залишились у Херсоні, але ніяк себе не проявили в інформаційному полі й відповідно претензій від правоохоронців не мають.
Таких багато, кажуть місцеві. Потроху їх вишукують правоохоронці – повідомлення про затримання та підозру черговому координатору обстрілів з’являються у медіа регулярно. Тому бажано набратись терпіння і з розумінням поставитись до питань місцевих «а чого ви тут фотографуєте?». Іноді такі питання трапляються від поліцейських. Мені було легше – я мала посвідчення журналістки, деякі мене впізнавали, коли бачили прізвище. Тому з фото проблем не було.
«Якщо ти хочеш випити кави так, щоб тебе побачили всі, то ходім ось у це кафе, якщо ж хочеш так, аби посидіти й поспілкуватись, то ось у те», — сказала подруга, з якою зустрілись.
Каву ми, зрештою, попили – в тому ресторані, де можна спокійно посидіти. В меню є і кава, і солодке, і традиційні страви кухні цього закладу.
Працюють у Херсоні й кілька мережевих кав’ярень. В одній із таких також вдалось випити кави. За традицією багатьох кав’ярень, чайові там також збирають у банку з написом.
З продуктами у Херсоні все непогано – принаймні, не апокаліптично і точно зручніше, ніж за окупації. Ціни – на рівні загальноукраїнських. Працюють мережеві супермаркети, є і маленькі крамнички, хоч останніх і мало. Деякі закрили, бо господарі виїхали, деякі досі оговтуються від затоплення внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС.
Після повені, обстрілів, пожежі: як сестри з Херсона ведуть бізнес у прифронтовому місті
У супермаркетах вибір доволі великий – є все, що зазвичай є у продуктових супермаркетах в інших містах України. Навіть шоколадні «Санти» лишились із різдвяних свят. Втім, на фото можна побачити: крамнички, які колись активно працювали у таких торгових центрах, наразі зачинені.
Так майже в усіх супермаркетах: працюють лише одиниці таких маленьких крамничок. Ті супермаркети, які колись були у складі великих торгівельних центрів, наразі лишились майже одинокі: працюють здебільшого лише продуктові відділи.
Ринки також працюють. Сфотографувати їх нам не вдалось через обстріл, а часу було мало: після опівдня на ринку вже просто нема чого робити. Іноді й раніше вже все зачинено. Торгівельних рядів мало: переважно працюють лише ті, що ближче до виходів або поблизу супермаркетів.
Доставка продуктів відбувається регулярно – із цим проблем немає. В окупації було набагато гірше, пригадують друзі: окрім загального тиску окупантів, був великий дефіцит товарів, якість наявних була низькою (завозили переважно російське), а ціни – високими. Коли звільнили місто від росіян, стало відчутно більше якісних продуктів, а ціни значно знизились. Якщо чогось немає в супермаркетах, можна поїхати на закупи до Миколаєва або замовити доставку, коли не йдеться про те, що швидко псується.
Як нагадування про окупацію вдома лишилась нерозпакована російська локшина швидкого приготування. Нашу «Мівіну» після деокупації їли із задоволенням, бо російське їсти було неможливо, кажуть друзі. Саме тому локшина так і лишилась нерозпакованою.
Вечеря складалась із придбаних у супермаркетах у Херсоні продуктів. Якщо говорити про ціни на основні продукти, які зазвичай купують, то ось приклади:
- яйця: 50 — 54 грн за десяток в упаковці, та від 3,99 за штуку;
- хліб: тостовий: 25 — 35 грн, батон: від 17 грн;
- свинина: від 140 грн за кг в залежності від типу м'яса;
- курятина: від 88 грн за кг в залежнсоті від типу м'яса;
- кефір: від 43 грн за 900 мл;
- цукор (800 г): від 43.30 грн;
- спагетті твердих сортів пшениці: від 46 грн;
- соняникова олія: від 55 грн за 1 літр.
Кава — від 20 гривень за еспресо чи американо. Лате і капучіно — від 30 грн за горнятко. Городина доволі дорога. Червоний перець хоч і заважив 430 грамів, але ціна склала 64,89 гривні. Для Херсона це багато, бо ще не сезон. Коли з’явиться весняна та літня городина з херсонської землі, стане дешевше.
*** Ця публікація здійснена за підтримки Фонду «Партнерство задля стійкості України», який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю «СІД Медіа Груп» і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.
