Херсонський кавун: тимчасово окупований бренд, який визнали в Європі

Херсонський кавун офіційно визнали унікальним брендом – одним із перших українських продуктів, які отримали статус географічного зазначення. Тепер його можна порівняти з шампанським чи пармезаном – продуктами, які мають особливий захист у країнах ЄС. Але вирощувати справжній херсонський кавун за всіма правилами наразі неможливо.

Населені пункти лівобережної Херсонщини, де піщані ґрунти та унікальний клімат створюють самі соковиті та солодкі кавуни, тимчасово окуповані росіянами. Фермер, який разом з однодумцями п'ять років займався реєстрацією географічного зазначення, після окупації почав співпрацювати з росіянами. Однак, саме реєстрація географічного зазначення стала юридичним щитом, який захищає бренд на міжнародному рівні. Крім того, вона дозволить після деокупації відновити виробництво  херсонського кавуна  та збільшити об’єми його продажу в країнах ЄС.

Кавуни Херсонщини

Про економічні та культурні перспективи географічного зазначення «Херсонський кавун» розповів голова правління громадської спілки «Асоціація виробників Херсонського кавуна» Юрій Палічев.

Юрій Палічев

Географічне зазначення (далі – ГЗ) – об'єкт інтелектуальної власності, який гарантує особливу якість продукту, захищає його унікальні характеристики та традиційні методи виробництва. Крім того, географічне зазначення впізнають на європейському ринку, що дає можливість збільшити обсяги експорту кавуна, знайти нових покупців в країнах ЄС.

На «мові» Європейського Союзу

Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році. Тоді наша країна взяла на себе зобов'язання адаптувати законодавство до європейських норм, у тому числі стосовно захисту географічних зазначень.

Як розповів Юрій Палічев, з 2017 до 2021 року в Україні працював проєкт ЄС «Підтримка реєстрації географічних зазначень в Україні». Проєкт розробляв чотири компоненти: юридичну адаптацію законодавства України в цій сфері відповідно до законодавства ЄС, ребрендинг продукції, реєстрацію українських географічних зазначень та розвиток сільських територій через туризм. У цей час починається історія географічного зазначення херсонського кавуна.

У межах проєкту обрали спочатку десять, згодом – збільшили до 12, продуктів харчування та напоїв з України і на їхньому прикладі повністю опрацювали та допомогли зареєструвати географічні зазначення.

«Завдяки цьому проєкту ЄС в Україні тоді зареєстрували 12 продуктів харчування та напоїв – серед них гуцульська овеча, а пізніше і коров’яча бриндзя, мелітопольська черешня, херсонський кавун? карпатський мед, баранина «Фрумушика», вина «Фрумушика»,«Ялпуг»,«Шабо», Закарпаття, як географічні зазначення. Взагалі в усіх країнах Європейського Союзу зареєстрували понад три тисячі географічних зазначень», – розповів Юрій Палічев.

ГС «Асоціація виробників Херсонського кавуна» доклала зусиль, щоби від Херсонщини зареєстрували саме кавун.

Реєстрація географічного зазначення означає, що Україна використовує однакову мову з Європейським Союзом у сфері захисту інтелектуальної власності, фактично приєднуючись до європейської системи ще до офіційного членства в ЄС.

«Ми кажемо: наші кавуни найсмачніші у світі. А хто знає про них в Європі? Кавуни і кавуни. А якщо ми кажемо, що це географічне зазначення, то для них вже зрозуміло, що це таке», – пояснює Юрій Палічев.

На відміну від звичайного бренду, географічне зазначення захищає не тільки назву, традиційні методи виробництва, а й прив'язує продукт до певної території. Це перетворює ГЗ на інструмент збереження автентичності продукту.

Не кожен кавун – херсонський

Після реєстрації географічного зазначення не кожен кавун, вирощений у Херсонській області, може називатися «Херсонським кавуном».

«Згідно з Законом України «Про правову охорону географічних зазначень», який адаптували відповідно до європейського законодавства, кожне географічне зазначення має відповідати чітко прописаним критеріям. Це правило працює щодо всіх ГЗ не тільки в Україні, а й в країнах ЄС », – пояснює Юрій Палічев.

Продукт, який не відповідає характеристикам географічного зазначення, не може мати його назву.

Згідно з законодавством України про географічні зазначення, три назви сирів та дванадцять назв алкогольних напоїв заборонено позначати старими назвами. Так, з 2023 року в Україні мали зникнути назви сирів «фета», «пармезан» і «рокфор» українського виробництва.

З 2026 року мають зникнути назви алкогольних напоїв «Шампанське», «Коньяк», «Мадейра», «Порто», «Херес» тощо українського виробництва.

«Якби не почалося повномасштабне вторгнення, то вже у 2026 році не було б каховських коньяків, замість них з'явилися би бренді «Таврія»», – додає він.

Юрій Палічев переконаний, що якби не зареєстрували ГЗ «Херсонський кавун», то через 10 років справжні херсонські кавуни просто зникли б.

«Кавуни і далі б вирощували на Херсонщині, але це були б румунські, американські, японські сорти, а не херсонські. До 2019 року у регіоні зменшувалися об'єми кавунів місцевих сортів, їх заміняли гібридами. У цей час навіть перестали позиціонувати кавун, як бренд регіону. Так, у 2012 році брендом Херсонщини обрали «Скіфське сонце», а не «Херсонський кавун», – каже він.

Завдяки проєкту ЄС «Підтримка реєстрації географічних зазначень в Україні» херсонський кавун отримав шанс зберегтися та дійсно стати символом регіону.

Піщані ґрунти та особливий клімат: де росте справжній кавун

Згідно зі специфікацією, де чітко прописані вимоги до продукту – географічного зазначення, херсонський кавун можна виростити лише на лівому березі Херсонщини – а саме – на піщаних ґрунтах Каховського, Херсонського (до адміністративної реформи – Олешківського) Голопристанського (зараз – Скадовського) та Скадовського районів, у межах 7 громад та 76 населених пунктів.

За словами Юрія Палічева, дослідження Інституту баштанництва підтвердили, що саме ця територія забезпечує ті властивості кавуна, які роблять його особливим та відмінним від інших.

Ця унікальність пояснюється особливими природними умовами: піщаними ґрунтами, які сформувалися у руслі Дніпра, та своєрідним кліматом між морем і річкою.

До речі, відома у світі нідерландська компанія Rijk Zwaan – міжнародний лідер у секторі селекції овочевих культур та продажу насіння овочів, бахчевих, яка працює в Україні близько 20 років, до повномасштабного вторгнення вирощувала  кавуни на насіння саме на території географічного зазначення «Херсонський кавун».

«Це було ще до затвердження географічного зазначення. Компанія обрала цю місцевість, бо виявили унікальне поєднання ґрунтово-кліматичних умов. Могли вибрати будь-де у світі, але обрали ареал «Херсонського кавуна», – розповідає він.

Херсонський кавун характеризується соковитою м’якушем та високим вмістом цукру, переважно завдяки комбінованому ефекту місцевих сортів, погодних умов, природи ґрунтів.

Юрій Палічев наголошує, що аналіз офіційних продажів за дев'ять-десять років до повномасштабного вторгнення показав, що саме ці райони лідирували за обсягами реалізації, тоді як на правому березі такі показники були значно нижчими.

Згідно зі специфікацією, називатися ГЗ «Херсонський кавун» можуть лише місцеві сорти, виведені Інститутом баштанництва: ранньостиглі – Первачок, середньостиглі – Альянс, Мрія, Чарівник, Зоря, Спаський, пізньостиглі – Новорічний, Різдвяний, Восход, Радужний, Загадочний.

Гібриди та безнасінні кавуни не можуть мати статус географічного зазначення. Це принципово, адже гібриди можуть змінюватися щороку та не мають історичної прив'язки до певної місцевості.

«Поєднання факторів клімату, ґрунтів дає ті унікальні особливості, які є тільки в «Херсонському кавуні». Тому інші кавуни, які вирощуються не за правилами географічного зазначення, повинні називатися як завгодно – «Кавуни з Херсонщини» чи «Кавуни Півдня», але тільки не «Херсонський кавун», – наголошує Юрій Палічев.

Вимоги суворіші за європейські стандарти

Асоціація встановила у розробленій специфікації для ГЗ «Херсонський кавун» читкі стандарти якості. Так, показник цукристості – Brix має становити не менше 12°.  Якщо через несприятливі погодні умови цукристість буде нижчою, продукт не може називатися «Херсонським кавуном». Максимальний вміст нітратів обмежений 40 міліграмами на кілограм, що є нижчим за допустиму в ЄС норму. 

У специфікації чітко прописана форма кавуна, колір шкірки та м’якушу, технологія вирощування – від кількості поливів, вимог пакування та температури перевезення.

За словами Юрія Палічева, такі суворі вимоги мають гарантувати високу якість, смак і безпечність продукту. Для виробників статус географічного зазначення підвищує конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародному ринках. Споживачам він гарантує якість та безпеку продукції.

Для контролю за якістю кавуна розробили та внесли у специфікацію систему контролю трьох рівнів. Перший – самоконтроль виробника, який веде детальний журнал із зазначенням земельної ділянки, використаних сортів насіння, графіка удобрення та поливу. Другий – виїзні перевірки представників Асоціації виробників Херсонського кавуна. Третій – незалежний аудит від організації ТОВ «Органік Стандарт».

Кавуни з географічним зазначенням повинні позначатися спеціальним логотипом, що слугуватиме гарантією автентичності та якості. Логотип для географічного зазначення «Херсонський кавун» обрали ще в 2019 році за результатами конкурсу. Журі довелося обирати лого серед 26 робіт з України, Польщі та Німеччини.

«Конкурс проводили методом «сліпої дегустації». Журі бачило тільки роботи. Замість прізвищ учасників – цифри», – пояснює Юрій Палічев.

На конкурсі перемогла робота Вікторії Кулакової. Логотип переможниці містить кілька символічних елементів.

Спіраль – стилізований хвостик кавуна, водночас це і солярний знак, який вказує на географічне розташування. Прямі лінії над спіраллю – символізують промені південного сонця. Хвилясті смуги – це і відтворення малюнка шкірки кавуна, а також ріка Дніпро, Дніпровські плавні, узбережжя Чорного та Азовського морів. 

Чіткі вимоги до херсонського кавуна покликані збільшити шанси продукту на європейському ринку.

Дотримання цих вимог підвищить його конкурентоспроможність, збільшить об’єми продажу, і завдяки додатковим надходженням податків до бюджету громад стимулює економічний розвиток регіону.

«Реєстрація географічного зазначення дає продукту «зелене світло» на європейському ринку, а значить дозволяє вивести з тіні сільгоспвиробників, збільшити кількість робочих місць. Це мало б стимулювати розвиток аграрного та гастрономічного туризму», – розповів Юрій Палічев.

Читайте також: Що очікує Україну до вступу в ЄС і як набуття членства вплине на кожного українця

Більше ніж продукт: культурний вимір проєкту

Реєстрація географічного зазначення «Херсонський кавун» стала лише початком масштабної роботи зі створення цілісної субкультури навколо символу регіону, багаторівневого культурного простору навколо бренду регіону.

Концепція передбачала проведення щонайменше семи фестивалів кавуна – на курортах Херсонщини, у Голій Пристані, яка мала стати «першою серед рівних», та в Херсоні. 

Асоціація розробила спеціальний статус «Столиця Херсонського кавуна», який переходив би по черзі до населених пунктів з ареалу вирощування. Однією з ініціатив став міжнародний конкурс дитячого малюнка «Херсонський кавун Арт». У 2024 році в межах конкурсу організували виставку робіт у Мілані.

Ще до початку повномасштабного вторгнення Асоціація звернулася до Національного банку України з пропозицією випустити пам'ятну монету, присвячену херсонському кавуну. У відповідь НБУ рекомендував спочатку завершити процедуру реєстрації географічного зазначення. Також розробили ескізи календарів, поштових марок та конвертів з кавуновою символікою, планували зняти мультиплікаційний серіал «Пригоди Кавунчика» за зразком британських пізнавальних програм для дітей.

Окремою кулінарною ініціативою стала страва, яка поєднує три географічних зазначення з різних регіонів країни – «Херсонський кавун», приготований на грилі у «Карпатському меді» з «Гуцульською овечою бринзею».

«Така страва об'єднує не лише продукти з різних регіонів, а й три українські географічні зазначення. Вона ніби символізує єдність України через традиційні страви. І це дуже смачна страва, яка дивує всіх, хто її куштує, незвичайним смаком», – додав Юрій Палічев. 

Асоціація виробників Херсонського кавуна планувала виготовляти продукти на основі кавуна та відкрити три центри з передпродажної підготовки та переробки. Один із таких об'єктів мав запрацювати у 2022 році. Однак завадило повномасштабне вторгнення.

«Ми розробили напої з насіння та квітів кавуна, кавунові чіпси, соєвий соус на основі кавунового соку. Буквально за тиждень до повномасштабного вторгнення на міжнародній виставці в ОАЄ «Gulfood» Асоціація презентувала унікальний продукт – олію з насіння кавуна, запаковану в желеподібну форму. В Дубаї кавунову олію визнали «Найінноваційнішим органічним продуктом». До речі, це дуже корисний продукт, який використовують не тільки в харчовій галузі», – розповів Юрій Палічев.

Окупація не скасовує права: що дає ГЗ під час війни

Процес реєстрації ГЗ «Херсонський кавун» розтягнувся на декілька років. Документи вперше подали у 2019 році, у 2021 році довелося вносити зміни відповідно до нових правил захисту географічних зазначень. Восени того ж року пакет документів подали повторно, а реєстрація відбулася лише наприкінці липня 2024 року.

За цей час ситуація кардинально змінилася. Усі території, де можна вирощувати справжній херсонський кавун — частина Херсонського, Каховський та Скадовський райони опинилися під тимчасовою окупацією. Війна та окупація унеможливили вирощування Херсонського кавуна на територіях, вказаних у специфікації.

Офіс Асоціації зареєстрований у Херсоні на правому березі, але виробничі території недоступні. Колишній голова правління організації, фермер з лівобережжя Олександр Бритвін, який подав заявку на реєстрацію географічного зазначення, після окупації почав співпрацювати з росіянами.

«Документи на реєстрацію ГЗ він підписував та подавав, коли був головою правління ГС «Асоціація виробників Херсонського кавуна». Тобто він зробив все відповідно до законодавства України. Вже після 2022 року він почав працювати на окупантів і має, звісно, за це відповісти», – розповів Юрій Палічев.

Наразі його виключили з Асоціації.

За словами Юрія Палічева, географічне зазначення зберігає за Україною право на цей унікальний продукт навіть в умовах тимчасової окупації та створює правову основу для його захисту після деокупації територій.

Росіяни продають кавуни під назвою «херсонські» як на тимчасово окупованих територіях, так і в самій Російській Федерації. Однак, Україна має офіційний інструмент для заперечення таких дій на міжнародному рівні. Якщо окупанти спробують, наприклад, експортувати продукцію під цією назвою «Херсонський кавун», Асоціація виробників Херсонського кавуна може офіційно заявити про порушення законодавства.

«При реєстрації Асоціація не порушила жодного пункту законодавства України і ще до повномасштабного вторгнення подала документи  на  реєстрацію географічного зазначення», – наголошує Юрій Палічев.

Невдовзі після деокупації територій в Україні знову вирощуватимуть справжній «Херсонський кавун», який визнаватимуть у країнах ЄС.

Крім того, реєстрація ГЗ створює правовий фундамент для того, щоб після закінчення війни «Херсонський кавун» внесли в реєстр географічних зазначень ЄС.

«Наразі через тимчасову окупацію найбільше кавунів вирощують на правому березі Херсонщини. Але це тільки гібриди, серед них немає сортів, які входять до визначення географічного зазначення. Коли це лівобережжя деокупують, знову найбільше кавунів вирощуватимуться саме на цих територіях, тому що для них тут найкращі умови», – додає Юрій Палічев.

Він впевнений, що географічне зазначення – частина нематеріальної культурної спадщини, української культури. Це не лише про їжу, гроші та традиції, а про розвиток України в європейському контексті.

Читайте також: Українці по всьому світу вийшли на акції підтримки херсонців #StopHumanSafari