Журналісти показали тих, хто розкрадав херсонські музеї: де подивитись і що у стрічці особливого

24 Січня 2025, 20:50
Прем'єра стрічки «Офіційне пограбування» 23.01.2025 / Фото Євгенії Вірлич 1916
Прем'єра стрічки «Офіційне пограбування» 23.01.2025 / Фото Євгенії Вірлич

У Києві відбулась прем’єра стрічки-розслідування «Kyiv Independent» про розкрадання херсонських музеїв під час окупації міста у 2022 році. 

Фільм має назву «Офіційне пограбування», і в ньому фактично вперше називають конкретні імена тих росіян та херсонців, які причетні до розкрадання Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка та Херсонського обласного краєзнавчого музею. Район.Херсон розповідає, що цікавого у стрічці, а також – що іще можна розповісти про херсонські музеї.

Що відомо про розкрадання херсонських музеїв

Обидва херсонські музеї росіяни розікрали в жовтні-листопаді 2022 року. Якщо тодішня директорка краєзнавчого музею Тетяна Братченко виявила відверто проросійську позицію й активно допомагала росіянам, беручи участь у пропаганді та розкраданні музею, то в художньому музеї росіянам допомагала зберігачка музейних фондів Ганна Скрипка.

У стрічці про неї розповідають, що вона була «очима і вухами української сторони», тобто повідомляла своєму безпосередньому керівництву, що відбувається в музеї.   

Росіяни зрештою вивезли велику частину цінностей обидвох музеїв – у фільмі можна дізнатись про моторошні дані, скільки саме: понад 23 тисячі експонатів краєзнавчого та понад 10 тисяч творів мистецтва з художнього музеїв. Також у стрічці зазначають: в окупації залишаються 90 українських музеїв. З шести музеїв на територіях, деокупованих Силами оборони України у 2022 році, росіяни викрали близько 35 тисяч експонатів. У стрічці додають: для розуміння масштабів трагедії — це кількість виставкового матеріалу Лувру. Херсонська мережа Район.in.ua регулярно пише про долю музеїв саме Херсонщини. 

Українка Євгенія Моторевська перетворювалась на російську слідчу та журналістку

Авторка стрічки, українська журналістка Євгенія Моторевська, для того, аби дізнатись якомога більше у росіян та херсонських зрадників, телефонувала їм від імені продюсерки російського телеканалу Людмили Алфьорової та слідчої слідчого комітету Російської Федерації Ірини Романівни. 

Так вона змогла поспілкуватись зокрема із так званим «міністром культури Херсонської області» Артемом Лагойським, його попередником – херсонським перебіжчиком Олександром Кузьменком та колишнім заступником директорки краєзнавчого музею Андрієм Ходченком. 

Розраховуючи на марнославство обох, Євгенія сподівалась отримати важливу інформацію про те, хто розкрадав херсонські музеї – і не помилилась. Більше за всіх розповів Лагойський, раніше відомий як блогер на псевдо «Бидло». 

Кузьменко теж не змінився з часів очолювання музичної школи у Херсоні й також чимало розповів. Євгенія таким чином змогла дізнатись дійсно секретні деталі пограбування та встановити імена організаторів і виконавців злочину.

Євгенія настільки правдоподібно зіграла у розмові росіянку, що ані в Лагойського, ані в Кузьменка навіть підозри не виникло, що це може бути українка. Щоправда, над акцентом, каже Євгенія у стрічці, довелось попрацювати. Але вийшло дійсно правдоподібно.

Євгенія Моторевська телефонує перебіжчикам / Скриншот з відео
Євгенія Моторевська телефонує перебіжчикам / Скриншот з відео

Хто брав участь у пограбуванні музеїв

Для того, аби пограбувати музеї, з'їхалося чимало представників окупаційної влади – і про все це розповідають у стрічці. Десятки дзвінків, моніторинг неймовірної кількості інформаційних каналів, аналітика, перегляд відео- та фотоматеріалів, – все це робили журналісти «Kyiv Independent» для того, аби встановити якомога більше учасників пограбування херсонських музеїв.

До Херсона приїздили очільники окупаційних кримських музеїв – власне у Сімферополі й опинилась чимала частина колекцій з Херсона. У стрічці звучать їхні імена: це зокрема окупаційний комендант Дмітрій Ліпов, призначений окупантами начальник відділу музейної справи так званого міністерства культури Криму Сергій Патрушев, «директори» кримських музеїв Херсонес Таврійський та Музей оборони Севастополя відповідно Єлєна Морозова та Михаіл Смородкін.

Окупанти завантажують вантажівку викраденим з херсонського художнього музею, фото листопада 2022 року / Фото: nbcnews.com
Окупанти завантажують вантажівку викраденим з херсонського художнього музею, фото листопада 2022 року / Фото: nbcnews.com

Вдалось журналістам встановити й людину, яка допомагала викрадати те, що росіяни називають кістками «засновника» Херсона, росіянина польського походження Григорія Потьомкіна. Власне це і був зазначений вище Дмитро Ліпов.

Для встановлення його особи довелось провести окреме розслідування в межах глобального дослідження розкрадання цінностей. Зрештою, ключовою зачіпкою став факт того, що цей росіянин кульгав. Далі сплести все в єдину картину допомогли численні свідки пограбувань, а також говіркі херсонські колаборанти Олександр Кузьменко, Артем Лагойський, Андрій Ходченко та майстерність Євгенії Моторевської.

Дмітрій Ліпов / Скриншот відео
Дмітрій Ліпов / Скриншот відео

У фільмі «Kyiv Independent» особливу увагу приділили тому, в якому стані нині музеї – після російського пограбування та російських обстрілі: порожні зали та виставкові шафи, постраждалі від обстрілів зали. Показали у стрічці і напівзруйнований Катериненський собор, який росіяни також і пограбували, і згодом обстріляли.

Херсонський обласний краєзнавчий музей / Скриншот відео
Херсонський обласний краєзнавчий музей / Скриншот відео

Катериненський собор / Скриншот відео
Катериненський собор / Скриншот відео

Одна з важливих тем стрічки – як довести злочинний умисел росіян знищити сліди української ідентичності. Адвокат та засновник ГО «Товариство Лемкіна» Віталій Титич розповідає про те, як злочин росіян щодо розкрадання музеїв комунікують самі росіяни й в чому саме полягає проблема такої комунікації, адже росіяни розповідають про те, що вони «рятували» колекції. 

Віталій Титич розповідає про правові аспекти у стрічці. Директорка краєзнавчого музею Ольга Гончарова, яка очолила музей після деокупації показує журналістам, в якому стані музей нині й проводить страшні та моторошні паралелі з Другою світовою війною.

Віталій Титич / Скриншот з відео
Віталій Титич / Скриншот з відео

Враження

Стрічка вийшла дійсно сенсаційною і неймовірно важливою. Скоріш за все, матеріали, викладені в ній, дуже допоможуть українським правоохоронцям, адже те, що віднайшли журналісти, – це неймовірно велика і важлива робота зі встановлення всіх фігурантів злочину пограбування українських цінностей в Херсоні. 

Ольга Гончарова розповідає про досвід повернення цінностей у 1993 році до херсонського музею – тоді повертали з Німеччини пограбоване під час Другої світової війни. Втім, чи визнає це пограбування Росія, яка на відміну від Німеччини, ніколи не визнавала свої злочини, і чи буде повертати, творці стрічки, як власне, і наша редакція, сумніваються.

Ольга Гончарова / Скриншот відео
Ольга Гончарова / Скриншот відео

Наприкінці стрічки з’ясовується, що зберігачка музейних фондів художнього музею Ганна Скрипка виїхала з Херсона, але не лише через шалені російські обстріли, а й через те, що важко переживає «косі погляди деяких людей»: у фільмі говорять про те, що вона працювала з росіянами за завданням керівництва. 

Такі погляди переважно – у тих, хто пережив окупацію Херсона і бачив, хто разом із росіянами, зокрема військовими, гуляє Херсоном і розповідає росіянам про відомих херсонців. Охоронці краєзнавчого музею, які також є у стрічці та були свідками пограбувань, чомусь на ці косі погляди не скаржаться. 

Ганна Скрипка / Скриншот відео
Ганна Скрипка / Скриншот відео

Під час обговорення стрічки глядачі ставили чимало запитань героям та авторам. Одне з них викликало аплодисменти залу і вочевидь є ключовим: а чи була команда евакуювати колекції музеїв та чи залишились описи викраденого. Відповідь ми записали на відео. Спочатку відповідає Ганна Скрипка, потім – Ольга Гончарова.

Англомовна версія фільму вже доступна на ютуб-каналі «Kyiv Independent», а українською його можна переглянути на каналі «Української правди». 

Ми ж додамо фото херсонського художнього музею з окупації, яке спеціально для цього матеріалу надала Інна Микуцька – ми писали про її життя в окупації та захоплення, яке стало частиною життя: Вишиванки та український театр стали пристрастю: історія херсонки, яка пережила окупацію та вивчає українську культуру

Херсонський обласний художній музей під час окупації Херсона / Фото Інни Микуцької
Херсонський обласний художній музей під час окупації Херсона / Фото Інни Микуцької

Читайте також:

«Людина, у якої вкрали дім»: книга про долю тих, кого називають переселенцями

 
Коментар
16/02/2025 Субота
15.02.2025
14.02.2025