Десять років трагедії в Іловайську: згадуємо загиблих родом з Херсонщини

Євгенія Вірлич

Автор(ка)

29 Серпня 2024, 17:18

928

Плакат, присвячений Іловайській трагедії. Cуспільне

За офіційними даними Генпрокуратури, у «Іловайському котлі» наприкінці серпня 2014 року загинули 366 військовослужбовців. Поранені — 429. Зникли безвісти — 84. 254 воїни загинули безпосередньо під час відходу 29 серпня. Ці цифри не враховують загиблих з добровольчих підрозділів МВС — вони звільняли Іловайськ разом з армійцями.

Трагедія в Іловайську: як це було

Саме 29 серпня вшановують пам'ять загиблих захисників України, бо з цією датою пов’язаний один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни до повномасштабного вторгнення – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом у 2014 році. Тоді російське керівництво – традиційно для себе – порушило домовленості: українських військових розстріляли, коли вони колонами проходили тим, що мало бути «зеленим коридором». Їхній шлях пролягав через соняшникові поля. Тому традиційним символом пам’ятного дня 29 серпня став соняшник. Саме таке пояснення дає Український інститут національної пам'яті.

Суспільне дає коротку хроніку подій серпня 2014 року в Іловайську:

Іловайськ — місто за 40 кілометрів від Донецька. Це — важливий залізничний вузол. Влітку 2014 він був окупований бойовиками.
10 серпня 2014 року — перша спроба звільнення міста: у бій проти бойовиків пішли українські добровольчі підрозділи, окупанти відбили атаку.
18 серпня 2014 року — друга спроба штурму окупованого міста: підрозділи ЗСУ з добровольчими батальйонами увійшли до Іловайська і змогли закріпитися.
23-24 серпня Росія почала введення підрозділів регулярної армії на територію України. Українські бійці опинилися в оточенні — у «котлі» без води, їжі та боєприпасів під постійними артилерійськими обстрілами.
Штаб ЗСУ почав переговори з росіянами — ті пообіцяли «зелений коридор» за умови, що українські військові будуть без зброї. Українська сторона відхилила цю умову.
29 серпня українські війська почали виходити двома колонами. Маршрути «зеленого коридору» були погоджені.
Спершу колони рухались без перешкод. Однак через деякий час — всупереч домовленостям — російські війська відкрили вогонь. «Зелений коридор», що про нього показово закликав бойовиків Путін вночі 29 серпня, — був пасткою.

Батальйон «Херсон»: дев'ять загиблих в Іловайську

Рота поліції «Херсон» — це добровольче формування патрульної служби поліції особливого призначення, створене в травні 2014 року у структурі УМВС України в Херсонській області. Спочатку його сформували як батальйон, а після реформ у Національній поліції переформували у роту. Батальйон «Херсон» — один із тих, які потрапили в засідку в Іловайську.

Повний список загиблих у Іловайську можна побачити в матеріалі «Район.Історія». З 366 загиблих дев'ять — з батальйону «Херсон»:

Вовченко Олег Павлович	солдат	«Херсон»	29 серпня 2014

Гребінський Олег Вільямович	старший сержант	«Херсон»	29 серпня 2014

Шаригін Артем Віталійович	молодший сержант	«Херсон»	29 серпня 2014

Жеков Максим Петрович	молодший лейтенант	«Херсон»	26 серпня 2014

Ковальов Владислав Вікторович	солдат	«Херсон»	29 серпня 2014

Мазур Павло Валерійович	солдат	«Херсон»	29 серпня 2014

Пешков Олег Анатолійович	рядовий	«Херсон»	25 серпня 2014

Салівончик Руслан Сергійович	капітан	«Херсон»	29 серпня 2014

Сторчеус Руслан Олександрович	лейтенант	«Херсон»	25 серпня 2014

Як вшанували полеглих під Іловайськом херсонців

Деякі імена загиблих в Іловайську з'явились на херсонській мапі. Так, провулок, який колись носив назву Смоленський, тепер називається провулком Владислава Ковальова. Протягом чотирьох років Владислав працював хірургом у відомчій лікарні УМВС. Під час Революції Гідності очолив медичну службу херсонського Євромайдану, заснував і очолив Херсонський мобільний загін першої медичної допомоги Червоного Хреста. Загинув, коли виносив з-під обстрілу поранених побратимів.

Владислав Ковальов

Ім’я командира батальйону «Херсон» Руслана Сторчеуса носитиме вулиця Кольцова у Центральному районі міста. Руслан закінчив Херсонський державний університет, був активним учасником Революції Гідності, згодом став членом Народної самооборони Херсона. Руслан Сторчеус загинув, коли на службовому автомобілі потрапив у засідку російських військових під Іловайськом. У 2015 році на будівлі Херсонського державного університету відкрили меморіальну дошку на його честь, а у 2017 році в Херсоні з'явився сквер імені Руслана Сторчеуса. Портрет Руслана Сторчеуса розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 1, місце 22.

Руслан Сторчеус

Окрім географічних зазначень, у Херсоні на честь загиблих колег проводять заходи. Так, турнір з рукопашного бою носить ім'я Павла Мазура. На честь Павла Мазура 12 лютого 2015 року на будинку по проспекту 200-річчя Херсона, 20, де він мешкав, встановили меморіальну дошку. Портрет Павла Мазура також є розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 2, місце 4.

На стіні при вході до Каховського райвідділу тоді ще міліції була встановлена меморіальна дошка на честь Руслана Салівончика. Нині місто — під окупацією росіян.

Портрет Олега Гребінського розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 2, місце 2. Також 9 березня 2016 року йому відкрили меморіальну дошку в школі № 7 міста Таврійськ, а 2 червня 2016 року — у Херсонській державній морській академії.

Також на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві є портрет Артема Шаригіна: секція 4, ряд 2, місце 6.

Портрет Владислава Ковальова також є на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 2, місце 3. Меморіальні дошки в Херсоні були на будівлі лікарні МВС в Херсоні, на будівлі Херсонського фізико-технічного ліцею та на фасаді головного корпусу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна —ім'я Владислава Ковальова серед імен випускників і студентів, загиблих під час антитерористичної операції на сході України.

На початку лютого 2015-го в Олександрівській школі на пошанування Максима Жекова встановили пропам'ятну дошку. Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3, місце 18.

Портрет Олега Пешкова розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 1, місце 21.

Меморіальні дошки в Херсоні частково пошкоджені або знищені росіянами під час окупації. Їхнє відновлення — наразі питання часу, адже Херсон росіяни продовжують обстрілювати.

Прапорці на честь загиблих поліцейських

На День прапора 23 серпня 2024 року у Херсоні на острівці пам’яті загиблих на війні захисників України з’явилися прапорці з іменами 15 полеглих героїв-поліцейських. Серед них — і полеглі в Іловайську воїни.

Це місце символічне, адже там встановлено монумент Героям Небесної Сотні й саме там у березні та квітні 2022 року беззбройні херсонці виходили на мирні мітинги проти окупації нашої області. Незважаючи на наставлену на них зброю російськими військовими, скандували: «Херсон – це Україна», «Слава воїнам ЗСУ!». Окупанти жорстоко розганяли мітинги, але містян це не злякало, вони і далі приходили під будівлю військової адміністрації аби висловити свій протест, засвідчити своє прагнення бути в Україні та залишатися українцями, — зазначили херсонські поліцейські, які прийшли вшанувати пам'ять загиблих колег.