Камуфляж вигадав митець родом із Херсонщини: розповідаємо про життя Володимира Баранова-Россіне

Він народився на Херсонщині — 1 січня 1888 року. І хоча Вікіпедія стверджує, що Володимир Баранов-Россіне — херсонець, це трошки не так: Шулим Вольф Лейб Баранов, який також мав псевдонім Даніель Россіне, більш відомий світу як Володимир Баранов-Россіне, народився у Великій Лепетисі на Херсонщині. Попри те, що його не надто згадували радянські історики та митці, Баранов-Россіне здійснив величезний внесок у розвиток не лише живопису, а й інженерної думки. Його роботи мають величезну вартість на світових аукціонах.

Юнак із Херсонщини підкорив Париж

Батько Володимира — Давид Вольфович Баранов — був міщанином, сином купця і мав достатньо коштів для того, аби діти отримали гарну освіту. Відтак, брат Володимира став лікарем, сестра — фармацевткою. Володимир же з дитинства тягнувся до мистецтва.

У 1903 — 1908 роках Володимир навчався в Одеському художньому училищі. У 1908–1909 — в Петербурзькій Академії мистецтв, а 1910 року поїхав до Парижа, де організував виставку в «Салоні незалежних».

Париж початку ХХ століття був справжнім центром європейського мистецтва. Тому недивно, що Баранов-Россіне, який мав неабиякий хист до живопису і чудову освіту, у 1912 році разом з Марком Шагалом, Осипом Цадкіним, Олександром Архипенком та Хаймом Сутіном стає мешканцем знаменитого паризького будинку «Вулик», або французькою La Ruche. Вулик відомий багатьом митцям — це будинок, зведений у 1900 році, де за символічну плату могли проживати талановиті митці. Тут були 140 ательє-студій, а орендна плата складала ціну двох обідів. Тут Баранов і бере участь у паризьких салонах під псевдонімом Даніель Россіне. Перша ж персональна виставка Баранова-Россіне відбулась у Норвегії вже за часів першої світової війни — саме там у той час мешкав Володимир. 

Вулик у Парижі

Після Лютневої революції Баранов-Россіне повертається до Росії і бере участь у авангардному русі. З 1918 року працює організована ним майстерня в Петрограді. 

Розвиваючи ідеї Олександра Скрябіна, Володимир Баранов-Россіне створив «оптофон» (тип «колірного» фортепіано) — це апарат з системою клавіш, що дозволяє проектувати на екран більш як три тисячі відтінків спектру. Два «кольорових» концерти були дані ним у 1923-1924 роках в театр імені Всеволода Мейерхольда та Великому театрі в Москві.

1925 року Баранов-Россіне знову їде до Парижа. На той час він був доволі відомим на батьківщині, проте змушений був емігрувати. 

Митець пройшов доволі довгий і цікавий мистецький шлях — імпресіонізм, кубізм, кубофутуризм, сюрреалізм, абстракціонізм. Гаряче відстоював безпредметну композицію —- поєднання різних геометричних форм, кольорових площин, прямих і ламаних ліній. Саме Баранов-Россіне — автор першого в світі графічного зображення у нововинайденому стилі — «Кубістична оголена».

«Кубістична оголена»

Що спільного між камуфляжем, світломузикою і автоматом для газованої води

Баранов-Россіне запатентував оптофонічне («кольоромузичне») піаніно (оптофон) — той самий апарат із системою клавіш, що дозволяє проєктувати на екран більше трьох тисяч відтінків спектра (реліквія зберігається в паризькому Національному центрі мистецтва й культури імені Жоржа Помпіду) та організовує перший у світі концерт світломузики. Фактично він став батьком світломузики. Для Баранова-Россіне межі мистецтва виявились затісними — він виявився талановитим винахідником.

Саме Володимир Баранов-Россіне створив хромофотометр — прилад для визначення якості та чистоти дорогоцінних каменів. До його творінь належить і мультиперко — апарат для виготовлення, стерилізації та розливання газованих рідин, по суті, прототип автомата для газировки.

Та, мабуть, найвідоміший винахід українця – так званий хамелеон-метод для маскування військ. Саме він ліг в основу «строкатого камуфляжу» — спеціального забарвлення, яке й досі використовують майже всі армії світу. Отже, маскувальні сітки, які наразі ми плетемо всією країною для ЗСУ, а точніше їхні кольори, є винаходом митця з Херсонщини.

Щоправда, треба віддати належне: Баранов-Россіне не повністю «з нуля» створив камуфляж, а надихнувся. Прототип камуфляжу з’явився наприкінці XIX століття, коли британці уперше використали маскувальні властивості кольорів типу хакі у бойових діях в Індії та Африці. А згодом новинка була вже й «під конкретну місцину»: зимова, осліплювальна тощо. 

У 1939 році Баранов-Россіне розробив також і «динамічний камуфляж».Сенс його в тому, що збільшення розміру видовжених звивистих колірних плям (які, до речі, нагадували картини і самого художника) давало можливість «знівелювати» для очей супротивника будь-який об’єкт.

Смерть Володимира Баранова-Россіне була трагічною — 1943 року його арештовує Гестапо. Наступного року Баранов-Россіне загинув у концтаборі Аушвіц. Втім, пам'ять про нього живе в його роботах, які прикрашають колекції найбільших музеїв світу. Твори Баранова-Россіне прикрашають зали Нью-Йоркського музею сучасного мистецтва, музею Гіршгорна у Вашингтоні, Національного центру мистецтва та культури імені Жоржа Помпіду в Парижі, музею Людвіга в Кельні, Вільгельма Лембрука в Дуйсбурзі, Одеського художнього музею. Росіяни традиційно називають Баранова-Россіне своїм художником — «русским авангардистом», але це далеко не перший випадок, коли вони привласнюють чужу історію, зокрема українську.

Твори Баранова-Россіне на аукціонах продають за дуже великі кошти. Наприклад, ось ця робота вартувала близько півмільйона доларів (481 250 британських фунтів). 

Робота Nude Dancers

Ось пізніші лоти, які також коштували дуже дорого і продались за 150 тисяч євро та 68,75 тисяч євро.

Роботи Баранова-Россіне на аукціоні

В Херсоні на честь Баранова-Россіне названа одна з вулиць, а точніше — проїзд (раніше він мав назву Ватутіна). На мапі Херсона вулиця з'явилась 2016 року, коли замість комуністичних назв у місті з'явились частково декомунізовані. Проте і комуністичних, і імперських назв у Херсоні ще вдосталь, як і пам'ятників тим епохам. Але це вже інша історія.