Випалена земля і отруєні ріки: як росіяни знищують екосистеми на Херсонщині
-
-
>
-
>
-
>
2516
Станом на 6 листопада – Міжнародний день з попередження експлуатації навколишнього природного середовища під час воєн та збройних конфліктів – профільне міністерство зафіксувало в Україні понад 2 200 злочинів проти довкілля в Україні від початку війни.
Серед них чимало скоїли росіяни та колаборанти, які пішли з росіянами на співпрацю, у тимчасово окупованих територіях, зокрема у Херсонській області.
Про те, як окупанти знищують природу Херсонщини читайте у матеріалі Еко.Району.
За інформацією Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця, шкода довкіллю від зазначених злочинів вже перевищила 1 373 млрд гривень, або понад 37,4 млрд євро. З них найбільше страждає повітря від горіння нафтопродуктів та лісових пожеж. 927 млрд гривень – такою є матеріальна шкода від забруднення повітря. Міністерство пояснює: Росія, маючи незліченні природні багатства зазіхає на те, чим володіє Український народ. Маємо не просто нераціональне використання природних ресурсів – російське вторгнення перетворює на згарище те, що їй не належить і не належатиме ніколи.
У Херсонській області та в сусідній Миколаївщині основними екологічними наслідками окупації можна назвати наступні:
- знищення херсонської птахофабрики у Чорнобаївці;
- пожежі на Кінбурнському півострові;
- екологічна катастрофа Азовського та Чорного морів;
- хаотичне скидання води на Каховській ГЕС та ймовірність її підриву;
- витік мастила в річку Дніпро.
Чорнобаївка — це не лише «прильоти» росіянам, а й колись найбільша в Європі птахофабрика
Одним із перших екологічних злочинів росіян у Херсонській області стало те, що вони перекрили доступ до херсонської птахофабрики, яка знаходиться у Чорнобаївці і налічувала станом на початок березня 2022 року понад 3 мільйони курей: після вторгнення та оточення Херсона росіяни відключили місцеву електростанцію.
Таким чином припинилось живлення автоматичної системи годування тварин. Відтак, кури почали гинути, а перебування в окупації також перекрило постачання корму, повідомили в ефірі Київ 24 із посиланням на Wall Street Journal. Зрештою, частину курей та яєць курячих вдалось врятувати – курятину та яйця роздавали мешканцям Херсона, переважно багатодітним родинам. Чорнобаївська птахофабрика була найбільшою в Європі. Зараз вона фактично знищена.
Читайте також: Гинуть дельфіни, зникають птахи та страждають заповідники: відлуння війни на Одещині
Пожежі на Кінбурні
Кінбурнська коса – одна з відомих туристичних локацій, яка територіально знаходиться у Миколаївській та Херсонській областях. Також Кінбурн – важлива територія з точки зору стратегії і тактики військових дій. Відтак, росіянам ця локація також була і залишається цікавою.
У травні – з 1 до 11 травня 2022 року – косу спіткали пожежі, які спіткали заповідні території: Чорноморського біосферного заповідника, Національного природного парку «Білобережжя Святослава», регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса», а також об’єктів «смарагдової мережі».
«Кінбурн вже кілька місяців палає у вогні – тут відбуваються масштабні тривалі пожежі, яких ця заповідна земля не знала за весь період свого існування», – прокоментував наслідки від пожеж голова Миколаївської філії Національного екологічного центру України Олег Деркач.
На мапі Кінбурну майже не залишилось місць, де б ще не було пожеж. Протипожежну техніку та інвентар російські військові розграбували, каже Олег Деркач. Місцевим мешканцям, які тут ще залишилися, окупанти довгий час не дозволяли гасити вогонь, хоча він загрожував не лише природі, а й тутешнім селам.
Станом на жовтень 2022 року Олег Деркач повідомив про те, що через дії росіян спровокували велику площу вигорань: на Кінбурнському півострові вигоріло вже понад 10 тисяч гектарів. Йдеться про ліси, степові ділянки, очерети тощо. Близько половини наявних природних ділянок на території миколаївської частини коси знищені.
Також чималої шкоди завдало так зване витоптування ґрунтів – воно носить масовий характер, адже техніка росіян інтенсивно переміщується. Якщо порівнювати з часом до масштабного вторгнення, то туристи, яких на Кінбурні було завжди багато, лишали авто переважно на в’їзді до природоохоронної зони – в селі Геройському.
Тепер же на півострові активно переміщуються важка російська військова техніка, зокрема гусенична. Окрім неї також рухаються «Урагани», «Урали» і «КАМази». Вони спричиняють ерозію грунтів і як наслідок – знищення природних екосистем.
При падінні літаків, гвинтокрилів і дронів на території Кінбурну, де налічується близько 400 озер з неймовірним розмаїттям флори і фауни, відбуваються витоки паливно-мастильних матеріалів та викиди інших шкідливих речовин, які завдають шкоди середовищу озер.
Читайте також: Смертельні сюрпризи війни: як мінування території України впливає на екологію
Екологічні катастрофи Азовського і Чорного морів
Херсонщина щороку приймала туристів на берегах Чорного та Азовського морів. Тепер же обидвом морям загрожують справжні катастрофи.
Російські війська від самого початку масштабного вторгнення атакують інфраструктуру вздовж обидвох морів – знищені або пошкоджені кораблі, які знаходяться на якірних стоянках, забруднюють води і поширюють токсини у море. Кілька разів росіяни обстріляли портову акваторію та інфраструктуру міста Очакова Миколаївської області, а єдиним в Україні вільним від окупації національним парком, що має вихід до моря, залишаються «Тузлівські лимани» в Одеській області.
Але і цей парк страждає від бойових дій: лише на початку березня, росіяни випустили 200 ракет по східній території нацпарку. В самому парку дуже багато птахів, які мігрували з Африки, і цими пострілами їх злякали, адже птахи і вибухи – це несумісні речі. Дуже схожа проблема спіткала унікальний заповідник «Асканія-Нова імені Фрідріха Фальц-Фейна» на Херсонщині, де також чимало птахів.
Але до цього додався ще й брак коштів та неможливість повноцінно підтримувати життя заповідника, відтак працівники це роблять виключно за рахунок пожертв небайдужих людей. Яку шкоду нанесли росіяни заповіднику, наразі достеменно невідомо.
Читайте також: Таємниця радіоактивної шахти: окупована Донеччина ризикує стати другою зоною відчуження
Каховська ГЕС: що загрожує в разі підриву або пошкодження
Шантажування можливістю підриву Каховської ГЕС від росіян почалось іще до початку масштабного вторгнення: це тривало кілька років і супроводжувалось тим, що це необхідно для постачання води до Криму. Саме на мосту греблі Каховської ГЕС почались бої на Херсонщині ще до 24 лютого 2022 року з російськими диверсійними групами.
Каховська ГЕС є останньою (нижньою) сходинкою Дніпровського каскаду гідроелектростанцій. Знаходиться на півдні України в 5 кілометрів від міста Нова Каховка Херсонської області. У своїй роботі Каховська ГЕС забезпечує:
- річне регулювання стоку Дніпра для живлення електроенергією,
- зрошення та водозабезпечення засушливих районів півдня України,
- навігацію від Херсона до Запоріжжя.
Спорудження Каховського гідровузла підняло рівень води в р. Дніпро до 16 метрів і створило Каховське водосховище об'ємом 18,19 км³. Каховська ГЕС є відокремленим підрозділом ПрАТ «Укргідроенерго» – найбільшої гідрогенеруючої компанії України. 100% акцій компанії належить державі. Через гідровузол проходять стратегічні автомобільний і залізничний мостові переходи.
Росіяни вважають ГЕС своїм «стратегічним об'єктом», адже саме звідки і завдяки ГЕС може відбуватись подача води до Криму. Відтак, Північнокримський канал та Каховська гідроелектростанція опинились під окупацією росіян ще у перші дні повномасштабного вторгнення.
Бойовики країни-агресора заїхали великою кількістю військової техніки на територію підприємства та вивісили свої триколори. Міст греблі ГЕС довго використовувався для перекидання важкого озброєння росіян вглиб Херсонської області та Запоріжжя. Восени 2022 року ЗСУ точними ударами по мосту унеможливили подальший рух важкого озброєння мостом.
Іще у травні 2022 року з’явилась інформація про те, що в Херсонській області на захопленій росіянами Каховській ГЕС скидають воду з Каховського водосховища, а відтак — у Новій Каховці великі підтоплення, зокрема на набережній та в міському парку ім. Степана Фалдзинського. У жовтні 2022 року росіяни поширили інформацію про те, ніби ЗСУ збирається підірвати Каховську ГЕС — таким чином вони зазвичай анонсують свої плани. Тим більше, що мінування різних споруд росіянами відбувалось від лютого до сьогодні.
Гідрогеолог, голова ради Національного екологічного центру Руслан Гаврилюк в ефірі ТСН зазначив, що підрив дамби може бути дійсно серйозною катастрофою — можливо не настільки серйозною, як про це часто кажуть, але в будь-якому разі серйозною.
На дамбі Каховського водосховища існує гребля протяжністю 400 метрів, є гідроагрегати Каховської ГЕС протяжністю 150 метрів. Якщо все це підірвати, то може утворитись вирва протяжністю 550 метрів — і вода, яка має перепад висот у Каховському водосховищі і Дніпрі 16 метрів, може хлинути вниз — в нижню течію річки Дніпро. В першу чергу постраждають прибережні території лівого берега Дніпра. До речі, саме на лівий берег проводить «евакуацію» окупаційна влада.
Що ж до затоплення Херсона та інших громад, Руслан Гаврилюк вважає, що ситуація насправді може бути не настільки критичною. В першу чергу, критична вона для екосистеми нижнього Дніпра, зокрема для Національного парку «Нижньодніпровський». Для Херсона підняття рівня води можливе в районі 5 метрів, але протягом 20 — 40 годин вода спадатиме в Чорне море.
Читайте також: Місто на хвилі: як півмільйонний Миколаїв живе без стабільного водопостачання
Витік мастила в Дніпро
Один зі злочинів, який вчиняють росіяни та колаборанти у Херсоні, — це затоплення плавзасобів. Оскільки в Херсоні чимало рибалок і дачників, а також є порт, то в місті доволі багато як приватних човнів, так і катерів та комунального водного транспорту. Наразі росіяни та колаборанти мінують та підривають причали, човни та інші плавзасоби в місті. В результаті, в річку Дніпро в Херсоні — безпосередньо на території міста — витікають мастило та інші небезпечні речовини.
Голова Херсонської ОДА Ярослав Янушевич зазначив, що через підрив плавзасобів та причалів Дніпра і його притоків в річці вже тонни мастила і пального.
«Шкідливі речовини течією несе у дельту Дніпра, в бік заповідної зони Національного природного парку «Нижньодніпровський». Ці території охороняються Рамсарською конвенцією про водно-болотні угіддя, які мають міжнародне значення головним чином як середовища існування водоплавних птахів. Тому ця екологічна катастрофа може мати й міжнародні наслідки», – наголосив Ярослав Янушевич.
За попередньою оцінкою, у воду потрапило до 10 тонн паливно-мастильних матеріалів. Це може призвести до знищення річкової флори та фауни, а також отруєння місцевості на десятки років. Надалі небезпечні речовини можуть потрапити й до Чорного моря, зазначив Янушевич.
Для ліквідації наслідків необхідно щонайшвидше перекрити нафтові плями та зібрати їх. Україна не може оперативно це зробити, бо наші фахівці не мають доступу до тимчасово окупованих територій, підкреслили в ОДА.
Для фіксації цього жахливого екологічного злочину Херсонська ОВА звернулася до правоохоронних органів.
Ми описали 5 найбільш гучних екологічних злочинів росіян на території Херсонської області, збитки від яких наразі навіть важко точно порахувати. Зі звільненням територій відкриваються нові факти – відтак справжні наслідки війни та окупації ми дізнаємось набагато більше страшних фактів і наслідків.
Читайте також: Непридатна земля, вигорілі ліси та забруднена вода – екологічні наслідки окупації Харківщини
