«Сказали, що все буде добре, а потім відмовили»: чому вступнику з Херсона не дозволили скласти ЄВІ під час додаткової сесії
2088 Вступник із Херсона Ігор Федянін не зміг потрапити на Єдиний вступний іспит до магістратури 1 липня через різке загострення безпекової ситуації в місті.
Попри те, що чинний порядок передбачає можливість участі у додатковій сесії у разі воєнних дій, регламентна та апеляційна комісії Українського центру оцінювання якості освіти відмовили йому у допуску.
Район.Херсон поспілкувався з абітурієнтом та юристкою щодо цієї ситуації.
Не поїхав на іспит через атаки дронів
У Херсоні Єдиний вступний іспит не проводять через безпекову ситуацію, тому вступники змушені їхати до інших міст.
За словами Ігоря, зранку 1 липня його родина планувала вирушати до Миколаєва, проте побачила повідомлення про масовані російські атаки. Близько 07:00 росіяни за допомогою БпЛА атакували саме маршрутний автобус у Херсоні. Внаслідок удару загинули люди, серед них – дівчина, яка їхала подавати документи до університету. Пізніше був обстріл адмінбудівлі в центрі Херсона.
За офіційними даними, того дня внаслідок російських обстрілів загинули троє людей, а понад 40 отримали поранення.
«Ми вирішили не їхати, адже існувала реальна загроза життю. Тоді ж звернулися до університету, де нам підтвердили, що безпекова ситуація входить до переліку поважних причин, які дають право скласти вступне випробування під час додаткової сесії. Тому ми були впевнені, що зможемо скористатися цією можливістю. Але ніхто не очікував, що мені відмовлять», – розповів Ігор.
Наступного дня Ігор звернувся до Херсонського регіонального центру оцінювання якості освіти із заявою про допуск до додаткової сесії.
У документі він зазначив, що не зміг взяти участь в основній сесії через інтенсивні артилерійські обстріли, постійну загрозу атак безпілотників та реальну небезпеку для життя під час виїзду до місця проведення іспиту. До заяви додав документи, які підтверджували його місце проживання.
Нагадуємо, що порядок проведення вступних випробувань передбачає можливість участі у додатковій сесії, якщо вступник не зміг скласти іспит через причини, що не залежали від нього, зокрема через воєнні дії.
«Мені не пояснили, які саме докази потрібні»
Утім уже 3 липня регламентна комісія Херсонського регіонального центру оцінювання якості освіти відмовила вступнику.
У персональному кабінеті зазначили, що причина його неявки «не входить до переліку причин, які дають право брати участь у додатковій сесії».
Після цього Ігор подав апеляцію до Українського центру оцінювання якості освіти. У своїй заяві він наголосив, що мова йде не про загальне проживання у прифронтовому Херсоні, а про конкретні події саме 1 липня, коли через російські атаки безпечний виїзд до Миколаєва був фактично неможливим.
Він також звернув увагу, що Порядок прямо передбачає можливість складання іспиту під час додаткової сесії у разі воєнних дій.
Однак 8 липня апеляційна комісія УЦОЯО залишила рішення без змін, визнавши відмову регламентної комісії обґрунтованою.
Після отримання відмови разом із родиною хлопець телефонував як до Києва, так і до Херсонського регіонального центру оцінювання якості освіти.
«Мені сказали, що доказів недостатньо. Я запитав: скажіть, будь ласка, які саме документи потрібні? Може, довідка поліції? Чи якийсь документ від військових? Ми готові надати будь-які підтвердження. Але нам ніхто не пояснив, які саме документи потрібно подати», – розповів вступник.
Родина стверджує, що після телефонної розмови надіслала додаткові матеріали – відеозаписи, скриншоти повідомлень місцевих телеграм-каналів про обстріли та загрози нових атак, однак це також не вплинуло на рішення комісії.
«Я нікого не намагаюсь обдурити. Я просто хочу зрозуміти, які саме докази повинна надати людина з Херсона, щоб підтвердити очевидну небезпеку. Мені цього ніхто так і не пояснив», – говорить Ігор.
Вже 14 липня стало відомо, що повторний розгляд апеляційної скарги не передбачений.
Але згодом надіслали повідомлення про повторний розгляд скарги.
Що говорить законодавство
Порядок організації та проведення вступних випробувань передбачає, що право на участь у додатковій сесії мають вступники, які не змогли взяти участь в основній сесії через причини, що не залежали від їхньої волі, зокрема через воєнні дії, стихійне лихо, техногенні катастрофи або інші форс-мажорні обставини.
Саме на цю норму посилається Ігор Федянін, вважаючи, що його ситуація відповідає визначеним Порядком підставам.
Редакція Район.Херсон звернулась за коментарем щодо цієї ситуації до юристки ГО «Антикорупційний штаб»Лілії-Марії Кіч, якапідтвердила думку Ігоря щодо того, що він має право на участь у додатковій сесії.
Втім, є щонайменше одна важлива проблема – і саме з нею Ігор і зіштовхнувся: законодавство не визначає, які саме документи підтверджують причини, які завадили взяти участь в основній сесії.
Основна нормативна база, якою керуються в цій ситуації, становить три документи:
- Наказ МОН №418 від 12.04.2023 «Порядок організації та проведення вступних випробувань, що проводяться з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання для вступу на другий (магістерський) рівень вищої освіти»;
- Закон України «Про адміністративну процедуру»;
- Постанова Кабінету Міністрів України №491 від 6 червня 2018 р.
«Відповідно до підпункту 2 пункту 1, участь у другій сесії з-поміж осіб, які зареєструвалися для участі в основній сесії мають право взяти вступники, які: не змогли взяти участі в основній сесії вступного випробування через причини, які не залежали від їхніх дій та волі та на які вони не могли вплинути, зокрема: стихійне лихо, воєнні дії або суспільні збурення, техногенна катастрофа, інші форс-мажорні обставини в день або переддень проведення основної сесії вступного випробування», – зауважує юристка.
За її словами, порядок прямо вимагає подання документа, що підтверджує форс-мажорні обставини. Для різних підстав він окремо називає медичні документи, документи поліції, документи про смерть родича, документи військовослужбовця тощо, а для інших форс-мажорних обставин залишає відкриту категорію – «інший документ, що підтверджує форс-мажорні обставини».
Отже, Порядок не встановлює переліку документів, якими саме треба підтвердити воєнні дії або інші форс-мажорні обставини».
«Рішення про допуск до другої сесії приймає регламентна комісія – колегіальний орган», – каже Лілія-Марія Кіч.
За Положенням про регламентну комісію рішення ухвалюються більшістю голосів, якщо на засіданні присутні не менш як дві третини від загального складу комісії. Так само апеляційна комісія УЦОЯО є колегіальним органом: її рішення приймаються більшістю голосів за наявності кворуму не менш як дві третини членів.
Чому відмова може суперечити вимогам закону
«У діях та бездіяльності органів, які розглядали заяву Ігоря Федяніна про допуск до додаткової сесії ЄВІ та подальшу скаргу на відмову, вбачаються ознаки недотримання вимог Закону України «Про адміністративну процедуру», – пояснює Лілія-Марія Кіч.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про адміністративну процедуру», принципами адміністративної процедури, серед іншого, є обґрунтованість, офіційність, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні, своєчасність і розумний строк, а також ефективність.
«Однією з важливих гарантій участі особи в адміністративному провадженні є право отримувати від адміністративного органу роз’яснення щодо порядку здійснення провадження та сприяння в реалізації своїх процедурних прав. Закон покладає на адміністративний орган обов’язок інформувати та консультувати учасника адміністративного провадження з питань, що стосуються розгляду його справи», – каже юристка.
За словами Ігоря Федяніна, після отримання відмови він та його родина безпосередньо зверталися до відповідних органів із проханням пояснити, яких саме доказів недостатньо та які документи необхідно надати для підтвердження неможливості прибути на ЄВІ через безпекову ситуацію. Зокрема, вони прямо запитували, чи потрібна довідка поліції, військової адміністрації або інший офіційний документ.
Однак конкретного роз’яснення щодо того, які обставини залишилися непідтвердженими та які додаткові документи могли б їх підтвердити, за твердженням вступника, надано не було.
За словами юристки ГО «Антикорупційний штаб», якщо ці факти підтвердяться, це може свідчити про порушення обов'язку адміністративного органу сприяти особі в реалізації її прав і надавати роз'яснення щодо процедури. Особливо важливо, що Порядок проведення вступних випробувань не містить чіткого переліку документів на підтвердження «інших форс-мажорних обставин» – тож вступник міг просто не знати, який документ буде визнано достатнім доказом.
Юристка також наголошує: за принципом офіційності (стаття 16 Закону «Про адміністративну процедуру») адміністративний орган сам зобов'язаний з'ясовувати обставини справи та за потреби збирати докази з власної ініціативи – а не перекладати весь тягар доведення на заявника.
Щодо додаткових матеріалів – відеозаписів та скриншотів повідомлень про обстріли, які вступник надіслав після первинної відмови – юристка зазначає:
«Закон «Про адміністративну процедуру» дозволяє встановлювати обставини справи на підставі різних доказів, зокрема відомостей з інформаційних ресурсів, пояснень учасників провадження та інших засобів доказування. Тому відеозаписи чи скриншоти не можна автоматично відхилити лише через форму подання. Якщо комісія не врахувала ці матеріали або визнала їх недостатніми, рішення має містити зрозуміле пояснення такої оцінки».
Звернення до освітнього омбудсмена
«Звернення до освітнього омбудсмена щодо можливого порушення права вступника у сфері освіти під час розгляду заяви про допуск до додаткової сесії ЄВІ є доцільним», – каже Лілія-Марія Кіч.
Освітній омбудсмен, згідно з чинним положенням (постанова КМУ № 491), розглядає скарги учасників освітнього процесу на порушення їхніх прав та перевіряє викладені в них факти.
У межах розгляду звернення освітній омбудсмен може витребовувати необхідну інформацію та документи від закладів освіти й органів управління освітою, вимагати сприяння у перевірці фактів від органів державної влади, установ та організацій, отримувати пояснення посадових і службових осіб, залучати експертів і представників державних органів, перевіряти викладені у зверненні факти та з'ясовувати причини й умови порушення прав.
За результатами розгляду він може надавати рекомендації, вимагати припинення порушення та/або відновлення порушених прав, ініціювати проведення перевірок і службових розслідувань, звертатися до державних та правоохоронних органів, а у передбачених випадках – представляти інтереси особи в суді.
Скарга подається протягом одного року з моменту виявлення порушення особисто або через уповноваженого представника, у письмовій чи електронній формі. У скарзі необхідно описати обставини порушення та вимоги щодо поновлення прав; до неї доцільно додати підтвердні документи. Строк розгляду становить до одного місяця, а у виняткових випадках – до 45 календарних днів.
Освітній омбудсмен має повноваження розглянути скаргу на рішення та дії/бездіяльність органів, які розв'язували питання його допуску до додаткової сесії ЄВІ, перевірити обставини відмови, витребувати необхідні матеріали та надати оцінку дотриманню його прав у сфері освіти. У разі визнання звернення обґрунтованим омбудсмен може вживати заходів для поновлення порушених прав, зокрема звертатися до відповідних органів із вимогами щодо припинення порушення та/або відновлення прав.
Водночас омбудсмен не є апеляційною інстанцією щодо рішення УЦОЯО і самостійно не підміняє відповідну комісію, але може перевірити дотримання прав вступника та застосувати передбачені Положенням заходи реагування, зауважує юристка.
Ігор Федянін повідомив редакції, що наразі готує звернення до освітнього омбудсмена та планує скористатися цим механізмом захисту своїх прав.