Розвінчання брехні Лаврова: українці не виганяють росіян, а НАТО не розв'язало війну

Брехня та маніпуляції Лаврова про «видворение русских» з України та війну, яку розв’язало НАТО проти РФ. 

Міністр закордонних справ країни-агресора давно вже став топ-рупором російської пропаганди у міжнародному інформаційному просторі. Кожен його виступ – потік брехливих наративів, маніпуляцій, в яких він намагається відбілити Росію й намалювати образ жертви із своєї так званої країни, що потерпає від утисків «колективного Заходу». 

Не став винятком і словесний перфоманс Лаврова під час засідання Радбезу ООН під час візиту міністра до Вашингтона 16-17 липня. Хоча саме засідання було присвячене ситуації на Близькому Сході. Далі про маніпуляцію та брехню його деяких ключових фраз щодо України.

МЕСЕДЖ 1. «Вашингтон его успешно перевоспитал и уже в 2021 Зеленский требовал от тех, кто ощущал себя сопричастными к русской культуре, убираться в Россию, ради будущего детей своих и внуков…»

Лавров говорить, про «перевоспитание» в розрізі закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який був прийнятий у 2019 році та на рубежі 2020-2021 почав активно впроваджуватися у суспільство.

Закон забезпечував пріоритетність української мови у понад 30 сферах суспільного життя, зокрема: у державному управлінні, ЗМІ, сфері освіти, науки, культури, реклами, послуг. Водночас, він є достатньо гнучким щодо застосування інших мов поруч з українською і взагалі ніяк не регулює приватного спілкування.

Через страшенний опір ухваленню Закону з боку проросійських сил у парламенті й суспільстві, а також через популістську критику щодо «радикальності» Закону, низку норм було пом’якшено. Зазнала значних змін також стаття 24 «Державна мова у сфері телебачення і радіомовлення»: 90 % мовлення державною мовою на загальнонаціональних каналах після першого читання були зменшені до 75 %, як у Законі «Про телебачення і радіомовлення».

Проте, все одно російська пропаганда, як до повномасштабної війни, так вже після її початку, використовувала факт появи цього закону, як привід для створення своїх топових наративів про утиски «русскоговорящих», про гоніння на «русскую культуру», про наругу над «русским населением» і т.ін. Але ці всі кліше є відвретою неправдою та маніпуляцією.

МЕСЕДЖ 2. «… Североатлантическому альянсу уже мало той войны, которую он развязал против России руками незаконной власти в Киеве. Мало ему и всего пространства ОБСЕ…»

Ця заява – вже засмиканий російський наратив, яким пропаганда кремля намагається перекласти відповідальність за напад на Україну на НАТО та країни Заходу. Наратив з’явився у 2022 році орієнтовно у квітні-травні, коли західні країни активно включилися у підтримку України військовою допомогою, фінансами та санкціями проти Росії. В цей же час, плани Кремля по блискавичній війні з Україною провалилися. У пошуках виправдання ситуації, пропагандисти запустили та почали розкручувати наратив про війну в Україні з НАТО і про те, що саме Альянс спровокував РФ на проведення «сво» бо розширювався на схід…

Як показав час, такий меседж не містить під собою жодного фактологічного підґрунтя – НАТО категоричний у своїй позиції не втручатися у війну в Україні.

МЕСЕДЖ 3. «…В прошлом веке Джордж Оруэлл в повести «Скотный двор» уже предвидел суть порядка, основанного «на правилах», цитирую: «Все животные равны, но некоторые более равны, чем другие». Если выполняешь роль гегемона, тебе все дозволено, а если осмелишься и начнешь защищать свои национальные интересы, тебя объявят изгоем и обложат санкциями…»

Цей меседж Лаврова вже став своєрідним словесним мемом. Його дуже влучно спростував постійний представник України в ООН Сергій Кислиця. Дослівно у своєму пості у мережі Х він написав наступне (далі оригінал та переклад):

«За кого нас має жалюгідний Лавров, коли намагається мобілізувати Орвелла на свою підтримку? Можливо, він не знає, що нью-йоркські дипломати насправді читали Орвелла, а не є побічними продуктами МДІМВ (Московського державного інституту міжнародних відносин, – ред.) у Радянському Союзі, де книжки Орвелла були заборонені або піддавалися цензурі».

«…Прихвосні-спічрайтери» Лаврова забули йому нагадати, що письменник був критиком Сталіна й вороже ставився до сталінізму. За словами самого Орвелла, сатиричний твір «Колгосп тварин», до якого апелює Лавров, “відображає події, що передували російській революції 1917 року, а потім сталінську епоху Радянського Союзу – період, коли Росія жила під владою комуністичної ідеології Йосипа Сталіна, яку так люблять у сьогоднішній Росії-колгоспі, майже обожнюють…»

«… Кожна тварина в «Колгоспі тварин» представляла певний клас радянського (сьогоднішнього російського) суспільства: Робочий кінь Боксер – робітничий клас та ідейних стахановців; скептичний осел Веніамін – інтелігенцію, яка все розуміє, але бездіяльна; злі собаки – співробітників НКВС; безмовні вівці – маси людей; порося Квікун – підконтрольні владі ЗМІ тощо.

На вершині піраміди – великий, досить лютий на вигляд беркширський кабан на ім’я Наполеон (алегорія Йосипа Сталіна), який поступово переписав сім заповідей анімалізму (алегоричне посилання на комунізм), головна з яких стала звучати так: Усі тварини рівні, але деякі тварини рівніші за інших.

Так, товаришу Лавров, що ви за тварина?…»

Матеріал підготовлено в межах проєктної співпраці з проєктом із протидії дезінформації «БезБрехні».