Чорнобаївська птахофабрика і Голодомор
4415 
Під вечір Дня пам'яті жертв Голодомору мене раптово заскочили спогади про Чорнобаївську птахофабрику. Це було підприємство, яке забезпечувало курятиною і яйцями щонайменше дві області — Херсонську та Миколаївську. Може й більше. На початку окупації Херсона 2022 року росіяни знищили підприємство. Цинічно, жорстоко: заморили голодом чотири мільйони курей. Правда, нагадує практики Голодомору?
Не знаю, наскільки ця історія відома на широкий загал — інформація про це точно є, її можна знайти. Я її добре пригадую. Просто згодом слово «Чорнобаївка» асоціювалось переважно з героїчним опором і ударами ЗСУ по російських військових. Але загалом Чорнобаївка — це заможне велике село під Херсоном. Там були неймовірні виноградники, сади, аеропорт, птахофабрика і ще кілька виробництв. Чорнобаївка для мене була одним із символів працелюбності людей на Херсонщині. Все змінилось 24 лютого 2022 року: росіяни одразу знищили аеропорт і зайнялись птахофабрикою. Це була найбільша птахофабрика в Європі. В Чорнобаївці був виробничий майданчик, птицю утримували в селі Східне Музиківської ОТГ. Свого часу компанія інвестувала у будівництво $400 млн.
Росіяни свідомо заморили голодом понад чотири мільйони курей у Чорнобаївці
Власне, чому я згадала цю історію. По-перше, це непересічно: понад чотири мільйони курей росіяни просто заморили голодом. Свідомо!
У репортажі для видання «Латифундист» директор птахофабрики Андрій Чирков розповів про страшні реалії під час окупації. Поставки корму для птиці з неокупованої території припинилися ще 24 — 25 лютого. Андрій Чирков намагався врятувати ситуацію і домовився про купівлю кормів на підприємстві в Херсоні. Кілька днів возив корм і все було начебто добре. Але потім трапилася історія, яка ледь не коштувала йому і підлеглим життя.
«Ми рухалися двома кормовозами. На зворотному напрямку з Херсона потрапили під колону російської техніки. Вони почали стріляти в колеса першої машини. Я саме сидів в ній. Ми змушені були зупинитися. Потім нас викинули з машин і почали вимагати віддати мобільні телефони. Стріляли під ноги, над головами. Я сказав, що ми не маємо мобільних телефонів, і просто перевозимо комбікорм. Нас ще трохи помучили і відпустили. На блокпосту сказали, що більше не будуть пропускати наші машини, бо ми заважаємо руху колон. З того часу ми вже не могли возити комбікорм».
Після консультації з технологом вирішили скористатися таким технологічним прийомом як штучна линька. Він триває приблизно 10 днів. В цей час птиця майже не споживає корм і воду. Мали надію, що вона протримається до того моменту, коли вирішиться питання з поставкою комбікормів. На жаль, проблема не вирішувалася. Строки линьки пройшли, і птиця, не витримавши голоду, почала вмирати.
А потім на підстанцію, яка заживлювала птахофабрику, прилетів снаряд. Хоча потужності птахофабрики перепідключили до 11 дизель-генераторів, та запасу пального залишалося на 2-3 дні. Андрій Чирков звернувся до знайомих фермерів і з їх допомогою назбирав 1 т. Плюс з міста везли на птахофабрику ще 3 т пального. Та попали під російську колону, яка те паливо забрала. Генератори вже не могли виробляти електроенергію. У пташниках почала зникати вентиляція, що і привело до мору 4,4 млн птиці.
Територія птахофабрики поділена на дві виробничі ділянки: на одній знаходиться 20 пташників з промисловою несучкою, на другій — 10 пташників з молодняком. Пташник — це величезне приміщення, де у 8 рядів стоять клітки. Найвищі — на рівні 5 м. День без вентиляції — вся птиця гине, бо дихати нічим. А тепер уявіть, як було працівникам всю ту птицю прибирати у приміщенні, яке не вентилюється.
До окупації загиблу птицю возили на утилізацію в Токмак Запорізької області. В окупації більше не могли цього робити: «Добре, що в той час у нас на підприємстві ще залишалося два трактори: з ковшом та на колесах. Одним ми вирили котлован приблизно в 3 м глибиною. Вручну виймали мертву птицю з кліток і грузили в інший трактор. Звозили її в котлован і зверху засипали піском, який взяли на біогазовому заводі».
А що тим часом відбувалось в місті?
Я все життя пам'ятатиму сморід палених кісток
Інформація про птахофабрику, звісно, швидко облетіла Херсон. Чорнобаївка — зовсім поруч. Та і херсонці чудово знали про виробництво, де працювали близько 600 людей. Над містом швидко поширювався сморід палених кісток — це намагались утилізувати мертвих курей, щоб не виникло ще однієї екологічної катастрофи. Частину живих курей забивали і намагались тушки роздавати людям: пенсіонерам, багатодітним родинам, іншим херсонцям, які потребували підтримки. З залишками яєць вчиняли так само. Ці синюшні тушки курей, які роздавали людям, я теж пам'ятатиму мабуть довго. Цікаво, що охочих їх взяти було не так і багато. Мабуть люди просто були шоковані тим, що відбувається.
А сморід над містом стояв кілька днів. Він був нестерпним. Ми розрізняли сморід паленого пір'я і палених кісток. Він поширювався майже всім містом. Принаймні люди з багатьох районів його дуже добре пригадують.
Тоді в Херсоні вже майже неможливо було придбати курятину: свою херсонську росіяни знищили, іншу з неокупованої території — не завезти. Курятина стала дефіцитом. Я добре пригадую, що свинину і яловичину можна було придбати, якщо є гроші, а курятину — хібащо свійську у знайомих.
Чуваські яйця з рук у Херсоні
Курей заморили голодом, відповідно і яєць у Херсоні не було. Тут має бути жарт про те, що у херсонців власне були, але не курячі.
Яйця росіяни везли... з Чувашії. Чуваські яйця — це ще той мем окупованого Херсона. Я пригадую, як наприкінці квітня, перед Великоднем, шукала яйця. Той один із небагатьох днів, коли я виходила з дому і пройшлась тепер вже, слава Богу, колишньою вулицею Суворова (нині Європейська). Там можна було придбати молочне, яйця, сигарети (!), туалетний папір з рук або зайти до магазинів, там ще було м'ясне, кисломолочне, працювали кав'ярні, зокрема — наших друзів. Всі яйця, які продавали з рук, були чуваські або «з Криму». І люди їх не поспішаои брати! Це було неймовірно. Деякі продавці навіть не відповідали на питання «звідки яйця?». І тоді точно було зрозуміло, що російські. Деякі намагались брехати, що яйця з Чаплинки. Але на них було маркування «Чуваш».
Хтось купував, але мало. Херсонці намагались купувати домашні яйця у знайомих, які тримали курей. Це було дорого, але вартувало того. Пам'ятаєте загальноукраїнські скандали, коли яйця раптово подорожчали до 120 гривень? Здається, це був 2023-й рік. Так от у Херсоні домашні яйця 80 — 120 гривень за десяток коштували вже у квітні 2022 року. Така ціна була зокрема через те, що на блокпостах росіяни відбирали частину домашніх яєць, поки їх везли на продаж: від третини до половини могли просто відібрати. Відповідно треба було піднімати ціну, щоб хоч щось заробити. Нас дуже рятували люди, яких ми знали і які продавали нам такі потрібні домашні яйця. А близькі родичі ще й подарували яєць від своїх курочок. Бо могли. Ми так і виживали в окупації.
До речі, продавці чуваських яєць демпінгували: якщо домашні були настільки дорогими, то чуваські можна було взяти за 45 — 60 гривень за десяток. Істотно, правда? Але і за цих умов та ще й Великодня люди не поспішали їх купувати. І це було прекрасно! Холодильник не переміг у Херсоні і росіян це шокувало.
Чорнобаївка, як і вся Херсонщина, постраждала від Голодомору, який влаштувала радянська влада. Тут є пам'ятний знак. Мор птиці, який влаштували росіяни у 2022-му, — це відгомін того самого радянського знущання. Тільки цього разу було кому рятувати людей — Збройні сили України, які регулярно цілили по техніці окупантів, а зрештою звільнили і Чорнобаївку, і весь правий берег Херсонщини. Але цинічно і жорстоко заморити тварин можна лише навмисно. Росіяни чудово знали, що робили. У них ще й місцеві «консультанти» в особах колаборантів були. Вони хотіли саме геноциду.
Ми маємо пам’ятати. І маємо говорити. Бо мовчання завжди працює на злочинця.
Читайте також:
- Рожище
Біля Трилісців планують збудувати птахопереробний комплекс: депутати вивчали досвід Польщі
- Херсон
Російські війська розбомбили птахофабрику поблизу Херсона: скинули три КАБи
- Ратне
600 тисяч курей і багато запитань: чому Кортеліси виступили проти нового комплексу
- Ратне
У Кортелісах планують збудувати птахофабрику на 600 тисяч курей: стартує громадське обговорення
- Бізнес
Компанія, яку підозрюють у постачанні м'яса на окуповані території, будує птахоферму на Волині