Паралельні світи існують: ми знов впираємося в планування, стратегії — точніше, їхню відсутність

25 Червня 2023, 15:24
Завод Титан в Армянську (Крим) 1887
Завод Титан в Армянську (Крим)
Я чомусь уявляв собі (хоча і не перший рік працюю з владою, і давно десь загубив свої рожеві окуляри, але все ж), що у влади на всі випадки можливих катастроф вже розроблені плани, такі, покрокові інструкції, умовно, «запаковані» конверти, які розкриваються в разі чогось, і «запускаються» відповідні процеси.
 
До цих планів додаються відповідні «законсервовані» ресурси і резерви, які розконсервовуються у надзвичайних ситуаціях.
 
Тобто, щось трапляється, і тут достається один із сотні конвертів із планом дій. Той план дій, покрокові інструкції, відповідно були розроблені заздалегідь, моделюючи можливі катастрофи, безліч варіантів події, ситуації, які можуть виникнути, хай навіть, і неймовірні в уявленні, але все ж розроблені і існують.
 
А раз вони, ці плани швидкого реагування, були розроблені, то відповідно і всі мінімально необхідні ресурси для швидкої відповіді на події зарезервовані, та очікують на свою участь.
 
Але, як показало дослідження під час окупації, що проводили ще влітку минулого року, ніхто ні до чого на рівні ОМС, громад, міст, сіл у нас в області не готувався.
 
Інструкцій не було, планів також. Кожен, хто міг і хотів, ситуативно робив якісь речі, судорожно шукаючи напередодні вторгнення якісь ресурси для забезпечення, наприклад, бомбосховищ.
 
І вже коли вторгнення відбулося, то був хаос.
 
Під час окупації так само, ми чули геніальні заклики «виїжджайте» абощо, і на цьому "підтримка" влади часто завершувалася, а інколи й робилося все, щоб здихатися баласту у вигляді держслужбовців, що вимушені були залишатися у заручниках, аби тільки не платити їм кошти, аргументуючи це тим, що раз не виїхали, то самі винні. Тут я не стану піднімати тему що ж було зроблено, щоб цієї ситуації не стало.
 
Коли Херсон звільнили — був такий самий хаос. Планів що робити після звільнення, як ефективно побудувати видачу допомоги, забезпечення безпеки та багато всього іншого - не було. Знов все робили ситуативно, і робили кроки «на зараз».
 
Підрив ГЕС. Неймовірна, жахлива, але все ж таки потенційно можлива подія. Швидкість реагування на таку подію - критична в усіх сенсах. Наявність заздалегідь підготовлених ресурсів на усунення наслідків катастрофи є життєво необхідним, так само, як і готових планів по координації, взаємодії, інформування, комунікації, евакуації і багато всього.
 
Але знову ж, що ми побачили? Ви все побачили. Рятувальники, волонтери, поліція - робили все можливе в тих умовах і при тих ресурсах, що у них були. Самоорганізувалися і робили і роблять все, що від них залежить при тих ресурсах, які у них є. Які дають міжнародні партнери та звичайні люди, донатячи.
 
Де ті умовні заготовлені конверти з інструкціями та планами на всі можливі і неможливі випадки? Де наявні ресурси?
Усунення наслідків підриву ГЕС ще далеко не завершилися, і будуть усуватися не тиждень, і не місяць, і не два. А є коротко і довгострокові конкретні плани? Чи є, можливо, хоча б розуміння, чого очікувати у середній перспективі? Яка це перспектива?
 
А у нас під боком Титановий завод і ЗАЕС. Аварії на них це теж потенційно жахливі, а тому малоймовірні, ситуації?
Ми знов впираємося в планування, стратегії. Точніше їхню відсутність. Мені складно і страшно уявити про стратегії і плани відновлення, які будуть напрацьовані у вузькому колі «хазяйствєнніков», без участі і залучення всіх тих волонтерів, організацій та людей, завдяки кому ми досі стоїмо.
 
Паралельні світи існують.
Коментар
14/07/2024 Неділя
14.07.2024
13.07.2024