Скажу відразу, з сумом зрозумів, що війна, окупація, жахіття війни, смерті близьких, страждання, та поневіряння по світам не змінили стереотипи багатьох херсонців. І досі ми чуємо голоси тих, що розповідають про непотрібність перейменування вулиць міста. Що нема інших справ, навіщо ви це робите і так далі... Ну і  малоросійство, яке намертво засіло в багатьох земляків.

Добре, що окупанти та їх посіпаки вивезли з собою  всіх тих суворових, ушакових та потьомкіних. Бо прийшлося б  знов чути  розмови про історичні назви, нашу історію і так далі.

Або молодь могла б  сама скинути  ці символи імперії з постаментів і отримати за це покарання. Такі реалії…

Чому бідний, бо дурний, чому дурний бо бідний. Це, нажаль, про  наші потуги зробити Херсон справді українським містом. Не малоросійським, а саме українським.

Бандера – символ

Всі пам’ятають, що в радянські часи в кожному населеному пункті центральна вулиця була або Леніна або Радянська і,  звісно, з пам’ятником вождю світового пролетаріату. Скрізь – від Луганська до Ужгорода. Чому це робили? Бо  пам’ятники і назви – це символи, маркери,  ознаки тріумфу та перемоги імперії. Знак того, що ця територія колонізована та захоплена. 

Тому, щоб позбавитися імперської пам’яті та  комплексу малоросійства треба знакові вулиці називати  символами українства, які  саме так сприймаються по всій території України. Після 2014 року саме постать Бандери є державотворча, а сам провідник є  символом українства. Тому доречно  вулиці, що носили імперські назви, називати в честь Степана Андрійовича. Незалежно від того, був він в тій місцевості чи ні. Ленін також не був багато де, але символом імперії є досі для багатьох.

Ніякі місцеві авторитети або нейтральні, чи молодіжно/степові не замінять символізму, який несе назва Бандери. Тому в нескореному Херсоні вулиця Суворова повинна носити ім’я Бандери. Навіть дискусія з цього приводу є перемогою місцевих малоросів/ватників, а не України. 

Також  сам факт обговорення пропозицій щодо перейменування вулиць звільненого Херсона  типу Базарна, Ринкова, Земська, Воронцовська – це також перемога росії, а не України. Тут нема історії, тут про експансію, закріпачення, поневолення.

Чому ми соромимося  свого? Українського? Чому ми вперто шукаємо привід, щоб не вшановувати пам'ять загальноукраїнських героїв?  В США є Джордж Вашингтон, у Франції де Голль тощо.

Майже в усіх країнах є постаті, які мають загальнодержавне значення, які є стержнем, що тримає націю єдиною. А ми постійно хочемо  приховати свої  страхи  у халабуді  місцевої ідентичності,  регіональних героїв тощо.

Центральна вулиця Степана Бандери у Херсоні – це символ нескореності херсонців перед рашистами. Сміливі херсонці своїми мирними мітингами під час російської окупації показали свою українськість, свій вільний дух та незламність.

І саме так це працює! Адже, те що єднає державу ‑ повинно бути первинним!

Степа́н Банде́ра — український політичний діяч, революціонер, один із радикальних та чільних ідеологів, практиків і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття. Як активний діяч УВО та ОУН має законодавчо визначений статус Борець за незалежність України у XX сторіччі.  2010 року посмертно нагороджений званням герой України. Степан Бандера та Ярослав Стецько були авторами Акта відновлення Української Держави 30 червня 1941 року. Радянський уряд уповноважив КДБ вчинити вбивство Степана Бандери в Мюнхені, ФРН. Це здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року.

Які вулиці повинні бути у звільненому Херсоні

В телеграм каналі НОВАМЕДІА було запропоновано опитування щодо перейменування вулиць звільненого Херсона

Питання було таке − Чи повинні бути у звільненому Херсоні такі вулиці?

В опитуванні взяли участь 1 111 користувачів цього мессенджера.

42% серед тих, хто взяв участь у голосуванні визначили, що в Херсоні повинна бути вулиця Бандери.

Крім того, 27%  підтримали пропозицію про  вулицю Петлюри.

62%  опитаних погодилися, що в Херсоні повинна бути вулиця Героїв АТО. До речі вулиці з такою або схожою назвою є в багатьох містах України, особлива її західної частини.

80%  опитаних зголосилися, що в місті має бути вулиця воїнів ЗСУ.

В той же час 80% осіб, які пройшли опитування, зазначили, що Херсон має вшанувати пам'ять військових, які загинули на Херсонщині і отримали за свій подвиг звання Героя України посмертно.

Це стосується  морпіха 137-го окремого батальйону морської піхоти Віталія Скакуна, який здійснив мінування та підрив автомобільного мосту Генічеськ ‑ Арабатська Стрілка. Загинув 24 лютого 2022 року під час вибуху. Завдяки героїчному вчинку Віталія було значно уповільнено просування танкової колони ворога.

Віталій Скакун, який зупиняв росіян ціною власного життя

Можливо, є ще імена воїнів, які звільняли Херсонщину та  посмертно отримали  героя України, ми маємо знати про це і вшанувати їх пам’ять.

В свою чергу значну підтримку отримали пропозиції пов’язані з козацьким періодом Херсонщини, так 61% підтримали назву − Козацької слави; 53% підтримало назвати вулицю імені  Олешківської Січі та  45%  назвати на честь Кам’янсько Січі.

І найбільш одіозні та  відверто імперські назви  Суворова та Потьомкінська. Дві ці назви  отримали  по 4%.  Всього 8  відсотків. Тож, можна з сумом констатувати, що умовна партія шанувальників потьомкіна/суворова здобуває прохідний бар’єр та  заходить в органи місцевого самоврядування. Прикро і сумно. Але це реалії сьогодення.

святкування Дня міста за часів  мерства Володимира Сальдо

Думки

Дуже слушні і зрозумілі думки представника херсонського Меджелісу, громадського діяча Ібрагіма Сулєйманова щодо підходів до перейменування вулиць звільненого Херсона. Акценти  зрозумілі і відповідають історичному моменту, змарнувати який не можна. Свої думки пан Ібрагим виклав у фейсбуці. Публікую їх майже без скорочень

Вісім тезисів стосовно перейменування вулиць.

Нарешті, наболілий і так давно потрібний півдню держави, Закон про деколонізацію, прийнятий!

В Херсоні активно йде робота з перейменування. Оскільки топоніміка, має величезний вплив на формування суспільства, а широка громадськість дізнається про процеси перейменування дозовано, дозволю собі кілька тезисів стосовно процесу перейменування:

1. Нові назви вулиць мають відображати споконвічне прагнення українського народу до свободи, демократії та справедливості, тому у майбутніх назвах ці принципи повинні бути пріоритетними. Стара парадигма про повернення вулицям старих, історичних назв, повинна піти в минуле. Винятком може бути повернення старої назви пр. Ушакова на пр. Джона Говарда, який не наважилися чіпати в 2016 році.

2. Оскільки війна триває, а імена багатьох героїв ще довго будуть досліджуватися істориками та краєзнавцями, пропоную зарезервувати 25% з списку запланованих до перейменувань вулиць тимчасово без змін або надати умовні зазви «вул. Невідомого Героя №1, №2, №3» і т..п. Це окрема, дуже важлива тема, яка вочевидь потребує детального вивчення і залучення більш широкого кола громадськості вже після закінчення бойових дій.

3. Є постаті, які в цій війні вже зробили вчинок, який просто зобов’язує нас на негайне вшанування. Це Віталій Скакун. Він загинув в перший день війни, підірвавши себе на мосту, який з’єднував перешийок Криму з материком. Його пам’ять закарбована кров’ю, як символ героїзму та нагадуванням про зраду і не прошення тих, хто призвів до стрімкого захоплення Херсонської області за добу. На його честь вже названий міст в Празі!

4. При всій нашій спільній справедливій ненависті до всього російського, маю переконання, що не можна залишати суспільство без пам’яті людей, які присвятили все своє життя за тотожні з нашими принципи і загинули від рук російських фашистів. Для мене це дві людини - Валерія Новодворська та Борис Немцов. У себе на батьківщині вони вже через покоління забудуться, ми будемо пам’ятати.

5. Також вважаю помилкою, коли вводиться принцип, якщо людина не має відношення до Херсону, вона апріорі не може розглядатися такою, на честь якої може бути названа вулиця. Це дуже звужує наші стандарти сприйняття постаті. Є люди, які народжуються раз на 100 років на планеті і просто не мають право бути забутими. Я був би гордий від того, якщо в Херсоні буде вулиця Джохара Дудаєва. (міст на честь Валерія Скакуна в Празі як нагадування)

6. Тема правозахисників також не може бути не поміченою. Ми виходили з пропозицією, ще в 2016 році, надати одній з вулиць Херсона ім’я Петра Григоренка, відомого українського правозахисника з сусідньої Запорізької області, засновника Української Гельсінської групи, дисидента, генерала Радянської Армії, який присвятив життя заради свободи інших. Одну з вулиць радянських генералів цілком можна присвятити справжньому генералу.

7. Херсонцям та миколаївцям немає необхідності пояснювати, хто такий Вадатурський Олексій Опанасович, а для інших скажу - Герой України, генеральний директор сільськогосподарського підприємства «Нібулон», який чимало зробив для розвитку регіону та загинув в наслідок терористичного акту російських загарбників влітку минулого року.

8. Оскільки Херсонщина налічує найбільшу кримськотатарську громаду на материковій частині держави, звичайно ім’я Номана Челебіджихана не може залишитися без уваги в обласному центрі. Номан Челебіджихан був звірськи вбитий матросами в Севастополі 1918 року. Перший голова уряду проголошеної в 1917 році Кримської Демократичної Республіки, перший муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі. Автор гімну кримськотатарського народу. Це найбільш шанована людина для кримських татар, яку радянська історіографія намагалася стерти з пам’яті. Для розуміння цієї постаті, візьму на себе сміливість порівняти його діяльність та значенням з відомими українському народу Михайлом Грушевським та Тарасом Шевченком.

Сподіваюсь що роздуми, думки та пропозиції мої, пана Ібрагіма, стануть в нагоді у роботі Комісії по перейменуванню вулиць.

Також, є  надія, що члени комісії дослухаються до херсонців, які взяли участь в опитуванні НОВАМЕДІА.

Хочу, щоб Херсон став  українським не тільки по суті, а й по формі.

P.S

Нагадаю землякам, що на сайті Херсонської міської ради розпочалося голосування за пропозиції по перейменуванню "першого пакета" назв вулиць.

Голосувати за посиланням

Зауваження та пропозиції надсилати на електронну пошту управління культури Херсонської міської ради ([email protected])

Обговорення триватимуть з 10.05.2023 до 09.07.2023